У просторій залі збираються діти. Старші приходять самі, менші — з батьками. На видному місці — образ святого в архієрейських шатах з Євангелієм на омофорі в лівій руці.
Усе гучніше й гучніше звучать церковні дзвони. Мелодія органічно підхоплюється дзвінкими голосами хлопчиків та дівчаток, що з піснею виходять на підвищення.
О, хто, хто Николая любить,
О, хто, хто Николаю служить,
Тому святий Николай
На всякий час помагай,
Николає!
Омофор твій нам оборона
І одна від бід охорона,
Не дай же марно пропасти,
Ворогам у руки впасти,
Николає!
Николай, і не страшно в бою,
Блиск побід — все несе з собою,
Страх Брагам і агарянам,
А потіху християнам,
Николає!
Николай, молися за нами,
Благаєм тебе зі сльозами,
Ми тя будем вихваляти,
Ім'я твоє величати
Навіки.
Далі мелодійно звучать церковні дзвони. З двох сторін сходяться два Ангели.
1-й Ангел.
Дорогим діточкам — юним, щирим, милим —
Ми бажаєм здоров'я, щастя та сили,
Бути чемним завжди з мамою і татом,
Щоб слухняністю була заповнена хата.
2-й Ангел.
І дівчатка, і хлоп'ятка — всім цікаво
знати, Хто такий Миколай І що то за свято?
Ми прийшли із небес назустріч із вами,
Нас прислав Миколай з добрими вістями...
Хлопчики та дівчатка, котрі співали пісню, оточують Ангелів, запитуючи;
— Скажіть, будь ласка, а де святий Миколай?
— Чому він не поспішає на зустріч з нами?
— Коли ми його побачимо?
1-й Ангел.
Заспокойтеся, любі малята,
Він до нас завітає на свято,
Бо про кожного зна геть усе —
Подарунки усім принесе.
2-й Ангел.
Знає він про всі наші забави,
Про хороші і добрії справи,
Як вчитеся старанно у школі,
Як працюєте з мамою в полі,
Як бабуся й дідусь вас люблять
І внучат ніжно голублять.
1-й Ангел.
Бо ви — гарні, в роботі завзяті,
Прибираєте в себе в кімнаті,
Ляльку, м'ячик чи трактор колісний
Після гри покладете на місце.
Діти знову оточують Ангелів;
— А якщо дітки не слухають мами й тата?
— А якщо вони не хочуть прибирати після себе іграшки?
— Святий Миколай таким діткам не дасть подарунків?
1-й Ангел.
Якщо комусь не хочеться учитись,
Якщо комусь не хочеться трудитись,
Коли хлоп'я стріляє із рогатки,
А дівчинка не хоче слухать татка...
2-й Ангел.
То Миколай усе це бачить,
знає і винуватців неодмінно покарає.
Діти.
Покарає? А як?
1-й Ангел.
А так. Узяв хлопчина молотка,
Став в шафу забивать гвіздка.
А це добачив Миколай:
Не гарна справа, ай, ай, ай!
2-й Ангел.
І покарав того хлопчину —
Він плакав цілих дві години:
Бо в палець вдарив, не в гвіздок
Той не слухняний молоток.
1 -й А н г е л. Або було колись давно —
Дівча порізало рядно:
Нікого в хаті не було —
І ось таке вчинило зло.
2-й Ангел.
Проте Микола Чудотворець
Про все те відав власним зором
І покарав малу на згадку —
Хай робить висновки дівчатко...
Діти.
— А як Святий Миколай бачить усе на світі?
— Як він встигає за всім слідкувати, всьому лад давати?
— А чому він до нас не поспішає, коли зна, що тут його чекають? ;
1-й Ангел.
Знає Миколай пригоди всі,
Бо живе святий на небесі.
І тому за щирість, ласку, доброту
Дарував Бог місію святу.
2-й Ангел.
Він на поміч поспіша завжди,
Береже від горя і біди,
Всім увагу вділить, допоможе,
Бо відмовити, вважає він, не гоже.
1-й А н г е л.
Ось і зараз, в день такий чудовий,
Він комусь на поміч рушив знову,
Хоч про діток він забуть не міг —
Бо вночі переступав поріг...
2-й Ангел, І поклав тихенько під подушку
Кожному даруночка. На вушко
Нашептав чудові, гарні сни —
Вам і досі в пам'яті вони.
Перший Ангел уважно прислухається, вдивляючись у далечінь:
Чую, чую, діти, дзвін небесний —
Ніби сон замріяно-чудесний,
Наче промінь сонця десь іскриться
І теплом наповнює світлицю.
2-й Ангел.
Оживають в серці милі звуки, І добро готові творить руки. Множиться увага, ніжність, ласка, Повертається забута щира казка.
1-й Ангел.
Ми сприймаєм віщий Божий знак—
Жиги і творити тільки так:
Не для себе жити, а для інших,
Доброту свою ділить на всіх.
Поспіша до нас, я добре знаю,
Щирий крок Святого Миколая...
Знову чути мелодійний передзвін. Поспішаючи, забувши про урочистість моменту, з'являється Святий Миколай в архієрейських шатах з Євангеліє» у руках.
Святий Миколай.
Слава Богу, діти, — все скінчилось гаразд,
Я приходжу на поміч не один уже раз,
З вами добре знайомий, всіх завжди впізнаю.
Кожен з вас, як відомо, має долю свою.
Запізнився, даруйте, — був далеко звідєіль,
В океані безмежнім за тисячі миль,
Розгулялась негода, океан заштормив—
З ненаситної хвилі виручав рибаків.
Та вернутися вчасно не вдалося мені,
По дорозі до вас запримітив вогні:
Лютувала пожежа, і у полум'ї тім
Довелось рятувати худобу і дім.
Лиш коли погасили і добро вберегли,
Вітри сильні й могутні вашу піснь
донесли, Голос ваш почув я тривожний до
краю — І ось біля вас я, ви — в добрі Миколая...
1-й Ангел.
Діти довго чекали твого приходу,
їхні помисли чисті, як прозорії води,
Вчинки добрі й хороші привели їх
сюди, Залишають лиш радість дитячі сліди...
Святий Миколай.
Знаю, знаю, діти, все відомо мені,
Я не раз посилав вам приємнії сни,
Часто-густо нашіптував казку про диво,
Щоб жили ви у щасті, щоб жили справедливо.
2-й Ангел.
Чудотворче ясний! Повідай усім
Про дарунки, які ти приніс у цей дім.
Ми для радості всіх чарівних діточок
Допоможем принести той чудовий мішок.
Святий Миколай.
Я дарунки оті просто так не даю,
За хороші справи я торбину свою
Розв'яжу для дітей, що достойні наград,
Котрі мають повагу до буднів і свят.
Котрі Бога шанують в юнім серці
завжди: Він спасе від невдач, відверне від
біди, Хай розкажуть про справи, що
творили за рік, За добро, не за зло, я вручу медяник...
Діти підходять до Святого Миколая, розказують про вчинки та справи, розповідають віршики, виконують пісні. Він дивує учнів тим, що знає про їхні поступки: добрі й погані і, незважаючи на оте, кожній дитині дарує смачний медяник або інший подарунок.
1-Й Ангел. Всі ви достойні теплих слів,
Бо недаремно кожен жив,
Творив добро — а це важливо,
То животворче , щире диво.
2-й Ангел.
В руках Святого Миколая
Найголовніший приз. Він знає,
Кому вручить медяника, Чия візьме його рука.
Святий Миколай.
О, не за кількість добрих справ
Я б медяник оцей відд.
А за достойний щирий зміст,
За доброту і ласки хист.
За те, що в серці кожну днину
Живе навіки до загину:
Потреба жити для когось —
Щоб в інших ще добро велось.
А з тим пожертвувать свою
Щасливу долю у раю.
На пекло боротьби зі злом —
Щоби наповнював добром
Щасливий вік, сусіда хату —
Родину знатну і багату,
Щоб радість знав і перехожий,
З твоїм добром на тебе схожий.
Тоді лиш буде справжній рай,
О, Боже, сили всім додай,
Щоб істину таку відому
Плекали в кожнім тихім домі...
Вручаю приз отій дитині,
Що ще недавно у яскині
Співала пісню доброти,
Якій схилялися світи.
Нехай вона схиляє світ
І залиша лиш добрий слід
В серцях людей, що будуть жити
І пісню добрую творити.
Святий Миколай дарує найкращий медяник немовляті або найменшій дитині серед присутніх.
1-й Ангел. Один за одного подбайте,
Добро і ласку іншим дайте,
І вам сторицею воздасться —
Творіть для інших тільки щастя.
2-й Ангел.
Всі ваші справи бачить, знає
Всевидне око Миколая,
І мудрий голос промовля,
Що буде жити ще земля,
Коли на ній живучим буде
Всерозуміння поміж люду.
Святий Миколай.
На порозі Новий рік
І Різдво Христове,
А чи кожний з нас ті свята
Стрічати готовий?
Діти.
Готові!
Виконують колядку "Нова радість стала”.
" Знову чути церковні дзвони. Святий Миколай у супроводі двох Ангелів звертається до глядачів.
На тім буду вже іти з вашої хати,
Нехай вас Бог благословить і Божая Мати!
1-й Ангел. Миру вам!
2-й Ангел. Щастя вам!
Разом. На віки вічні.
Комментариев нет:
Отправить комментарий